Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

дай пять!

  • 1 Дай пять!

    General subject: give a high five

    Универсальный русско-английский словарь > Дай пять!

  • 2 дай пять!

    General subject: give a high five

    Универсальный русско-английский словарь > дай пять!

  • 3 дай пять

    Jargon: high five

    Универсальный русско-английский словарь > дай пять

  • 4 Дай пять!

    General subject: give a high five

    Универсальный русско-английский словарь > Дай пять!

  • 5 дай пять

    Jargon: high five

    Универсальный русско-английский словарь > дай пять

  • 6 дай пять!

    General subject: give a high five

    Универсальный русско-английский словарь > дай пять!

  • 7 дай пять!

    v
    2) simpl. ¡choquen esos cinco!

    Diccionario universal ruso-español > дай пять!

  • 8 дай пять!

    v
    colloq. tope m'en cinq, top-la!, top-là!

    Dictionnaire russe-français universel > дай пять!

  • 9 пять

    пять
    kvin.
    * * *
    числ. колич.
    cinco (тж. отметка)

    по пять, по пяти́ — de cinco en cinco; a cinco

    ••

    знать как свои́ пять па́льцев — conocer como los dedos de la mano, saber al dedillo

    дай пять! прост. — ¡choquen esos cinco!

    * * *
    числ. колич.
    cinco (тж. отметка)

    по пять, по пяти́ — de cinco en cinco; a cinco

    ••

    знать как свои́ пять па́льцев — conocer como los dedos de la mano, saber al dedillo

    дай пять! прост. — ¡choquen esos cinco!

    * * *
    num
    1) gener. cinco (тж. отметка)
    2) Venezuel. cinco

    Diccionario universal ruso-español > пять

  • 10 пять

    Universale dizionario russo-italiano > пять

  • 11 пять

    Новый русско-итальянский словарь > пять

  • 12 дай срок

    ДАЙ(ТЕ) СРОК coll
    [Imper sent; these forms only; fixed WO]
    =====
    wait for some time to pass (and sth. will be accomplished, will happen):
    - give me (him etc) time;
    - wait a little bit.
         ♦ "Ну, сколько ж это будет всего, считай!" - говорил Илья Ильич и сам начал считать. Захар делал ту же выкладку по пальцам. "...Ну, сколько у тебя? Двести, что ли?" - "Вот погодите, дайте срок!" - говорил Захар, зажмуриваясь и ворча (Гончаров 1). "What does it come to altogether-add it up," said Ilya Ilych, and he himself began figuring. Zakhar made his calculations on his fingers. "... What do you make it? Ttoo hundred, isn't it?" "Wait a minute, give me time!" said Zakhar, screwing up his eyes and muttering (1b).
         ♦ "...Водном я с тобой несогласный". - "В чём это?" - "В том, что я пробка. Это я у вас - пробка, а вот погоди, дай срок, перейду к красным, так у них я буду тяжелей свинца" (Шолохов 5). "..There's one thing I don't agree with you about." "What is it?" "That I'm a blockhead I may be one while I'm with you, but just you wait One day I'll go over to the Reds, and then I'll be sharp as steel" (5a).
         ♦ Когда мне было лет пять-шесть и я очень шалил, Вера Артамоновна говаривала: "Хорошо, хорошо, дайте срок, погодите, я все расскажу княгине, как только она приедет" (Герцен 1). When I was five or six years old and very naughty, Vera Artamonovna used to say: "Very well, very well, you wait a bit, I'll tell the princess everything as soon as she comes" (1a).
         ♦ [Таня:] Послать его [Семёна] вам? [2-ой мужик:] Чего посылать-то. Дай срок. Успеем! (Толстой 3). [Т.:] Should I send him [Semyon] to you? [Second Peasant:] Why send him now? Wait a little bit. There'll be plenty of time later! (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > дай срок

  • 13 держи пять!

    держи (на) пять!, тж. дай пять!
    прост.
    slap (slip) me five!; cf. grab my shaker!; press the flesh!; give (slip) me some skin!

    [Максим] полез в карман за деньгами. - Ты что? - удивился Володя. - Гляди, миллионер. Убери деньги и на пять, - протянул руку. (Ю. Сбитнев, Ведомша) — Maxim took some money out of his pocket. 'What are you up to?' Volodya asked. 'Just look at that millionaire. Take it away and slip me five!' And he held out his hand.

    Русско-английский фразеологический словарь > держи пять!

  • 14 С-537

    ДАЙ(ТЕ) СРОК coll (imper sent these forms only fixed WO
    wait for some time to pass (and sth. will be accomplished, will happen)
    give me (him etc) time
    just (you) wait (you) wait a bit wait a little bit.
    «Ну, сколько ж это будет всего, считай!» — говорил Илья Ильич и сам начал считать. Захар делал ту же выкладку по пальцам. «...Ну, сколько у тебя? Двести, что ли?» - «Вот погодите, дайте срок!» - говорил Захар, зажмуриваясь и ворча (Гончаров 1). "What does it come to altogether-add it up," said Ilya Ilych, and he himself began figuring. Zakhar made his calculations on his fingers. u... What do you make it? Two hundred, isn't it?" "Wait a minute, give me time!" said Zakhar, screwing up his eyes and muttering (1b).
    «...Водном я с тобой несогласный». - «В чём это?» - «В том, что я пробка. Это я у вас - пробка, а вот погоди, дай срок, перейду к красным, так у них я буду тяжелей свинца» (Шолохов 5). ".There's one thing I don't agree with you about." "What is it9" "That I'm a blockhead I may be one while I'm with you, but just you wait One day I'll go over to the Reds, and then I'll be sharp as steel" (5a).
    Когда мне было лет пять-шесть и я очень шалил, Вера Артамоновна говаривала: «Хорошо, хорошо, дайте срок, погодите, я все расскажу княгине, как только она приедет» (Герцен 1). When I was five or six years old and very naughty, Vera Artamonovna used to say: "Very well, very well, you wait a bit, I'll tell the princess everything as soon as she comes" (1a).
    (Таня:) Послать его (Семёна) вам? (2-ой мужик:) Чего посылать-то. Дай срок. Успеем! (Толстой 3). (Т.:) Should I send him (Semyon) to you? (Second Peasant:) Why send him now? Wait a little bit. There'll be plenty of time later! (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-537

  • 15 дайте срок

    ДАЙ(ТЕ) СРОК coll
    [Imper sent; these forms only; fixed WO]
    =====
    wait for some time to pass (and sth. will be accomplished, will happen):
    - give me (him etc) time;
    - wait a little bit.
         ♦ "Ну, сколько ж это будет всего, считай!" - говорил Илья Ильич и сам начал считать. Захар делал ту же выкладку по пальцам. "...Ну, сколько у тебя? Двести, что ли?" - "Вот погодите, дайте срок!" - говорил Захар, зажмуриваясь и ворча (Гончаров 1). "What does it come to altogether-add it up," said Ilya Ilych, and he himself began figuring. Zakhar made his calculations on his fingers. "... What do you make it? Ttoo hundred, isn't it?" "Wait a minute, give me time!" said Zakhar, screwing up his eyes and muttering (1b).
         ♦ "...Водном я с тобой несогласный". - "В чём это?" - "В том, что я пробка. Это я у вас - пробка, а вот погоди, дай срок, перейду к красным, так у них я буду тяжелей свинца" (Шолохов 5). "..There's one thing I don't agree with you about." "What is it?" "That I'm a blockhead I may be one while I'm with you, but just you wait One day I'll go over to the Reds, and then I'll be sharp as steel" (5a).
         ♦ Когда мне было лет пять-шесть и я очень шалил, Вера Артамоновна говаривала: "Хорошо, хорошо, дайте срок, погодите, я все расскажу княгине, как только она приедет" (Герцен 1). When I was five or six years old and very naughty, Vera Artamonovna used to say: "Very well, very well, you wait a bit, I'll tell the princess everything as soon as she comes" (1a).
         ♦ [Таня:] Послать его [Семёна] вам? [2-ой мужик:] Чего посылать-то. Дай срок. Успеем! (Толстой 3). [Т.:] Should I send him [Semyon] to you? [Second Peasant:] Why send him now? Wait a little bit. There'll be plenty of time later! (3a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > дайте срок

  • 16 палец

    па́лец
    fingro;
    большо́й \палец dika fingro, polekso;
    ♦ \палец о \палец не уда́рить eĉ fingron ne levi;
    смотре́ть на что́-л. сквозь па́льцы rigardi ion malrigore;
    знать что́-л. как свои́ пять па́льцев scii ion kiel siajn fingropintojn, scii perfekte.
    * * *
    м.
    1) (руки́, ноги́, перчатки) dedo m

    большо́й па́лец — dedo pulgar, pulgar m

    указа́тельный па́лец — dedo índice, índice m

    сре́дний па́лец — dedo del corazón (de en medio)

    безымя́нный па́лец — dedo anular, anular m

    2) тех. dedo m, uña f, muñón m

    конта́ктный па́лец — frotador de contacto

    поршнево́й па́лец — bulón (perno) de émbolo

    сто́порный па́лец — gorrón de parada

    па́лец щёткодержа́теля — perno portaescobilla

    ••

    смотре́ть (гляде́ть) сквозь па́льцы (на + вин. п.) — hacer la vista gorda, cerrar los ojos (a)

    вы́сосать из па́льца — sacar de su cabeza, decir de boquilla

    обвести́ (оберну́ть) вокру́г па́льца ( кого-либо) — dársela con queso (a); jugar el dedo en la boca (Мекс.)

    знать как свои́ пять па́льцев — conocer como los dedos de la mano, saber al dedillo

    счита́ть по па́льцам — contar con los dedos

    мо́жно по па́льцам пересчита́ть (перече́сть) — son habas contadas, se puede contar con los dedos

    пока́зывать па́льцем — señalar con el dedo

    попа́сть па́льцем в не́бо — acertar por chiripa, tocar el violón

    па́лец о па́лец не уда́рить, па́льцем не (по)шевельну́ть — no mover los dedos, cruzarse de brazos, no dar golpe

    он па́льцем никого́ не тро́нет — es como una malva, es incapaz de levantar la mano a nadie

    ему́ па́льца в рот не клади́ — no le metas el dedo en la boca; no hay quien se la dé; nadie le juega el dedo en la boca; entra por la manga y sale por el cabezón

    на большо́й па́лец прост. — muy bien, eso eso, fantástico

    дай па́лец кому́-либо, отку́сит всю ру́ку ≈≈ al villano dale el pie y te tomará la mano

    приложи́в па́лец к губа́м — con el dedo en los labios

    * * *
    м.
    1) (руки́, ноги́, перчатки) dedo m

    большо́й па́лец — dedo pulgar, pulgar m

    указа́тельный па́лец — dedo índice, índice m

    сре́дний па́лец — dedo del corazón (de en medio)

    безымя́нный па́лец — dedo anular, anular m

    2) тех. dedo m, uña f, muñón m

    конта́ктный па́лец — frotador de contacto

    поршнево́й па́лец — bulón (perno) de émbolo

    сто́порный па́лец — gorrón de parada

    па́лец щёткодержа́теля — perno portaescobilla

    ••

    смотре́ть (гляде́ть) сквозь па́льцы (на + вин. п.) — hacer la vista gorda, cerrar los ojos (a)

    вы́сосать из па́льца — sacar de su cabeza, decir de boquilla

    обвести́ (оберну́ть) вокру́г па́льца ( кого-либо) — dársela con queso (a); jugar el dedo en la boca (Мекс.)

    знать как свои́ пять па́льцев — conocer como los dedos de la mano, saber al dedillo

    счита́ть по па́льцам — contar con los dedos

    мо́жно по па́льцам пересчита́ть (перече́сть) — son habas contadas, se puede contar con los dedos

    пока́зывать па́льцем — señalar con el dedo

    попа́сть па́льцем в не́бо — acertar por chiripa, tocar el violón

    па́лец о па́лец не уда́рить, па́льцем не (по)шевельну́ть — no mover los dedos, cruzarse de brazos, no dar golpe

    он па́льцем никого́ не тро́нет — es como una malva, es incapaz de levantar la mano a nadie

    ему́ па́льца в рот не клади́ — no le metas el dedo en la boca; no hay quien se la dé; nadie le juega el dedo en la boca; entra por la manga y sale por el cabezón

    на большо́й па́лец прост. — muy bien, eso eso, fantástico

    дай па́лец кому́-либо, отку́сит всю ру́ку — ≈ al villano dale el pie y te tomará la mano

    приложи́в па́лец к губа́м — con el dedo en los labios

    * * *
    n
    1) gener. dedo
    2) colloq. dàtil
    3) eng. botón (кривошипа), garra, palanquilla, pasador, uña, muñeca (кривошипа), perno, ura
    4) mach.comp. clavija, leva, muñequilla, muñón

    Diccionario universal ruso-español > палец

  • 17 датчанка

    ж даниягизан, даниягидухтар, зани (духтари) даниягӣ №тчик мтех. датчик (асбобест, ки аз кори механизм, фаъолияти организми зинда ва ғ. хабар медиҳад)дать сов.
    1. кого-что, чего додан, бахшидан; датчанка книгу товарищу китобро ба рафиқи худ додан; датчанка адрес адресро додан; датчанка телефон [рақами] телефонро додан // что разг. (заплатить) додан, пардохтан; я дал за эту книгу пять рублей ман барои ин китоб панҷ сӯм додам
    2. что кому имкон додан; это даст мне возможность посещать уроки ин ба ман имкон медиҳад, ки ба дарсҳо ҳозир шавам; не каждому дано быть музыкантом ҳар кас мусиқачй шуда наметавонад
    3. что супурдан, додан; датчанка работу кор супурдан
    4. что кому разг. муайян кардан (ба назар, аз рӯи намуд); на вид ему можно датчанка лет сорок зоҳиран вай қариб чилсола аст
    5. что задан; датчанка пощёчину шаппотӣ (торсакӣ) задан; датчанка подзатыльник ба пушти сар (ба буни гардан) задан // по чему, во что прост. задан; датчанка по уху ба гӯш (баногӯш) задан; датчанка в зубы кому-л. 1) (ударить) ба тумшуқи касе задан; ба таги ҷоғ фаровардан 2) (дать взятку) пора (ришва) додан, гулӯи касеро равған кардан
    6. что додан, барпо кардан; датчанка обед в честь юбиляра ба шарафи соҳибҷашн зиёфат додан; датчанка концерт концерт додан
    7. что (принести как результат) бахшидан, додан; датчанка высокий урожай ҳосили баланд додан
    8. в сочет. с сущ. что датчанка обещание ваъда додан; датчанка распоряжение фармон додан, амр кардан; датчанка разрешение рухсат додан; <> слово 1) (на собрании) сухан додан 2) (пообещать) ваъда (қавл) додан; датчанка согласие розигӣ додан, рози шудан; датчанка указание дастур додан; датчанка звонок занг задан; датчанка отбой бонги бозгашт додан; датчанка трещину тарқиш пайдо шудан; датчанка течь сӯрох (тешуқ) шудан
    9. с неопр. мондан, гузоштан, роҳ (рухсат) додан: дайте пройтй монед, гузарам; он не дал мне договорить вай намонд, ки гапамро тамом кунам
    10. повел. лансгл. 1 л. буд. в знач. побуд. частицы биё, як; дай, думаю, зайду к приятелю як пеши шарикам равам, гуфтам; дайка я прочту ещё раз биё боз як бори дигар хонам <> дай бог кому худо расонад (хоҳад), илоҳи ҳамин тавр шавад, кошкӣ ҳамин тавр мешуд; не дай бог худо накунад, худо нишон надиҳад, худо нигоҳ дорад; датчанка волю кому-л. касеро ба ихтиёраш мондан (монондан); датчанка волю чему сар додан; датчанка волю слезам гиря карда фиристодан (сар додан); датчанка выход чему-л. изҳори чизе кардан, дилро аз чизе холй кардан; датчанка газ прост. газ додан, тезондан; датчанка дорогу кому роҳ додан, имкон додан; датчанка занавес пардаро фуровардаи; датчанка знать кому о ком-чём дарак додан; датчанка себя знать аз худ дарак додан, ҳис карда шудан; усталость дала себя знать хастагӣ ҳис карда шуд; датчанка крюк (крюку) давр зада роҳро дур кардан; датчанка маху хато (ғалат) кардан; датчанка начало чему оғоз кардан; датчанка подножку кому-л. ба касе пешпо додан; датчанка по шапке кому груб. прост. ҳай кардан; датчанка права (право) граждаиства эътироф кардан; датчанка представление о чём мадрак додан; датчанка себе труд лозим донистан, худро вазифадор шумурдан, кӯшиш кардан; он недал себе труда подумать фикр карданро лозим надонист; датчанка стрекача (тягу) прост. думро хода кардан, пойро зери бағал гирифтан; шиппи гурехтан, ғайб задан; датчанка урок дарси ибрат додан; датчанка шпоры маҳмез задан; дорого бы дал ҷонамро фидо мекардам; как пить датчанка прост. албатта, яқин(ан), бешубҳа, бешак; не \датчанка в обйду кого ҳимоя кардан; не \датчанка спуску кому гузашт накардан, беҷазо намонондан; не \датчанка ходу кому роҳ надодан, мамониат кардан; ни \датчанка ни взять худи худаш; айнан; я тебе (те) дам! рӯзатро нишон медиҳам!; вот я тебе дам бегать! ҳоло ман ба ту давиданро нишон медиҳам!

    Русско-таджикский словарь > датчанка

  • 18 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 19 давать

    vermek; getirmek,
    kazandırmak; atmak,
    vurmak; müsaade etmek,
    bırakmak
    * * *
    1) врз vermek

    дава́ть де́ньги — para vermek

    дава́ть уро́ки — ders vermek

    дава́ть конце́рты — konser vermek

    дава́ть возмо́жность — olanak vermek

    дава́ть взя́тки — rüşvet vermek

    в тот день дава́ли "Оте́лло" — o gün "Otello" oynanıyordu

    э́то не ка́ждому дано́ — bu herkesin harcı / kârı değildir

    не ка́ждому поэ́ту бы́ло дано́... —...mak her şaire nasip olmamıştır

    2) ( приносить как результат) getirmek; kazandırmak; vermek

    дава́ть при́быль — kâr getirmek

    дава́ть хоро́шие урожа́и — iyi ürünler vermek

    со́лнце даёт тепло́ — güneş ısı verir

    золота́я меда́ль даёт (кома́нде) пять очко́в — altın madalya beş puandır

    это тебе́ ничего́ не даст — bu sana hiç bir şey kazandırmaz

    э́тот го́род дал (ми́ру) мно́гих изве́стных учёных — bu şehirden birçok ünlü bilim adamı yetişmiştir

    э́то расте́ние цвето́в не даёт — bu bitkinin çiçeği olmaz

    3) ( наносить удар) atmak; vurmak
    4) в сочетании с некоторыми сущ. (производить делать)

    дава́ть знак / сигна́л — işaret vermek

    дать два вы́стрела — iki el ateş etmek

    дава́ть звоно́к — zil çalmak

    дава́ть обеща́ние — vaatte bulunmak, vaad etmek

    дава́ть указа́ние — talimat vermek

    дава́ть разреше́ние — müsaade vermek, müsaade etmek

    6) (позволять, предоставлять возможность) müsaade etmek; bırakmak; часто переводится глаголом понудительного залога

    дай пройти́ — müsaade et de geçeyim

    он не дал мне отве́тить — cevap vermeme vakit bırakmadı

    не дава́ть спать кому-л.birini uyutmamak

    он не даст нам встре́титься — bizi görüştürmeyecek

    не дать вспы́хнуть войне́ — savaşın patlamasına yol vermemek

    он не дава́л себя́ сфотографи́ровать — fotoğrafını çıkartmazdı

    дава́ть вы́пить — içirmek

    дава́ть поню́хать — koklatmak

    мы стара́лись не дать ему́ оторва́ться / уйти́ вперёд (о гонщике)onu kaçırmamaya gayret ediyorduk

    ему́ бо́льше 20 (лет) не дашь — 20 yaşından fazla göstermiyor

    8) разг., повел., в соч.

    дава́й дружи́ть — gel dost olalım

    дава́й потанцу́ем / танцева́ть — gel dans edelim

    дава́й пиши́! — haydi yaz!

    дава́йте рабо́тать вме́сте — gelin beraber çalışalım

    дай, ду́маю, пойду́ посмотрю́ — gidip bakayım dedim

    дава́й я тебе́ помогу́ — yardım edeyim sana

    ••

    недоста́тки даю́т себя́ знать — eksikler kendini duyuruyor

    он прие́хал, не дав знать — habersiz geldi

    он не дал себе́ труда́ поду́мать — düşünmek zahmetine girmedi

    дава́ть кому-л. поня́ть — ihsas etmek

    дава́ть сло́во — söz vermek

    дать себе́ сло́во не... — bir şeye tövbe etmek

    дава́ть показа́ния — ifade vermek

    Русско-турецкий словарь > давать

  • 20 на

    I предлог
    1) (на вопросы "куда?, где?", если обозначает сверху чего-либо, на поверхности) sur

    на стол, на столе́ — sur la table

    на су́ше — sur terre

    на него́, на неё, на них — dessus

    я взял стул и влез на него́ — j'ai pris une chaise et je suis monté dessus

    2) (на вопросы "куда?, где?", при направлении, местонахождении) à; en; dans

    на заво́д, на заво́де — à l'usine

    на уро́к — à la leçon

    на уро́ке — à la leçon; en cours, pendant de cours

    на со́лнце (на свету, на припёке) — au soleil

    на по́езде — en chemin de fer

    на у́лице — dans la rue

    на Оде́ссу, на Ки́ев и т.п. (о поезде, об отправлении и т.п.) — pour Odessa, pour Kiev, etc.

    3) (при обозначении орудия действия, средства, материала) à; en; de

    дра́ться на шпа́гах — se battre à l'épée

    варе́нье на са́харе — confiture f au sucre

    пла́тье на пу́говицах — robe f à boutons

    е́хать на парохо́де — aller vi (ê.) en bateau

    игра́ть на роя́ле — jouer du piano

    4) (для кого-либо, для чего-либо - при указании цели, назначения) pour

    на всех уча́стников — pour tous les participants

    на за́втра — pour demain

    обе́д на пять челове́к — dîner m pour cinq personnes

    5) (на срок, на сумму) pour

    на́ два дня — pour deux jours

    на два́дцать рубле́й — pour vingt roubles

    6) (на вопрос "когда?")
    а) à; или не перев.

    на Но́вый год — au ( или pour le) Nouvel an

    на деся́тый день по́сле его́ прие́зда — le dixième jour après son arrivée

    на сле́дующий день — le lendemain

    на бу́дущей неде́ле — la semaine prochaine

    на кани́кулах — en vacances

    на Октя́брьских торжества́х — pendant les fêtes d'Octobre

    раздели́ть на две ча́сти — partager en deux parties

    дели́ть на... мат. — diviser par...

    8) ( при обмене) contre

    обменя́ть на что́-либо — échanger contre qch

    опозда́ть на пять мину́т — être en retard de cinq minutes

    отступи́ть на два шага́ — reculer de deux pas

    на ме́сяц ра́ньше сро́ка — un mois avant le terme; avec un mois d'avance

    на 20 рубле́й ме́ньше — vingt roubles de ( или en) moins

    II
    (на́те) частица ( возьми) разг.

    на! — tiens! voilà!; attrape! ( лови)

    на кни́гу — prends ce livre

    дай спи́чки. - На. — Donne-moi des allumettes. - Tiens

    на́те вам спи́чки — tenez, voici les allumettes

    ••

    вот тебе́ (и) на́! — прибл. flûte alors!

    на́ тебе́ — tiens, voilà!

    * * *
    1.
    gener. par
    2. prepos.
    1) gener. au niveau de (Le patient souffre d'un hématome au niveau de la jambe droite.), en, (фотоснимке, чертеже) par rapport à (Membres du Groupe: (de gauche à droite par rapport à la photo)), (в пропорциях) pour (On utilise un mélange composé d'une partie d'acide sulfurique pour neuf parties d'eau.), (о времени) vers (Un chat peut être vacciné vers sa huitième semaine de vie.), entre, (явление и место его совершения) sur
    2) colloq. en plein dans (...), en plein sur (...)
    3) obs. au-dessus, ci-dessus, dessus, là-dessus, par-dessus

    Dictionnaire russe-français universel > на

См. также в других словарях:

  • Дай пять! - Будешь блядь — ( дать пять дать пять пальцев, подать руку; грубо) обмен репликами при приветствии …   Живая речь. Словарь разговорных выражений

  • пять — числ., употр. наиб. часто Морфология: сколько? пять, (нет) скольких? пяти, скольким? пяти, (вижу) сколько? пять, сколькими? пятью, о скольких? о пяти 1. Пять это цифра, число 5. Дважды пять десять. | Семьдесят пять лет. 2. Пять это количество 5.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ПЯТЬ — ПЯТЬ, пяти, пятью, колич. 1. Число, цифра и количество 5. За пять дней и за пять дней. На пять дней и на пять дней. По п. дней. 2. нескл. То же, что пятерка (во 2 знач.). За сочинение получил п. • Дай пять! (прост.) давай пожму твою руку. | поряд …   Толковый словарь Ожегова

  • X.1.13. У дай (Пять династий) — ⇑ …   Правители Мира

  • ДАЙ ЧЖЭНЬ —         Дай Дунъюань (19.1.1724, Сю нин, пров. Аньхой, 1.7.1777, Пекин), кит. философматериалист периода Цин (1644 1911). Крупный учёный, занимался астрономией, математикой, историей, географией, лингвистикой. Автор или редактор ок. 50 соч., 35… …   Философская энциклопедия

  • Дай Вам Бог здоровья — Дай Вам Бог здоровья, доктор Кеворкян Дай Вам бог здоровья, доктор Кеворкян God Bless You, Dr. Kevorkian Иллюстрация Воннегута к эссе: он сам (повествователь) на реанимационной каталке Автор: Курт Воннегут Жанр: эссе …   Википедия

  • Дай Вам бог здоровья, доктор Кеворкян — God Bless You, Dr. Kevorkian Иллюстрация Воннегута к эссе: он сам (повествователь) на реанимационной каталке Автор: Курт Воннегут Жанр: эссе Язык оригинала: английский Переводчик …   Википедия

  • Дай Вам Бог здоровья, доктор Кеворкян — God Bless You, Dr. Kevorkian Иллюстрация Воннегута к эссе: он сам (повествователь) на реанимационной каталке Автор …   Википедия

  • Дай вам бог здоровья, доктор Кеворкян — God Bless You, Dr. Kevorkian Иллюстрация Воннегута к эссе: он сам (повествователь) на реанимационной каталке Автор: Курт Воннегут Жанр: эссе Язык оригинала: английский Переводчик …   Википедия

  • Дай вам Бог здоровья — Дай вам Бог здоровья, мистер Розуотер Дай вам бог здоровья, мистер Розуотер, или Не мечите бисера перед свиньями God Bless You, Mr. Rosewater, or Pearls Before Swine Автор: Курт Воннегут Жанр …   Википедия

  • Дай вам Бог здоровья, доктор Кеворкян — God Bless You, Dr. Kevorkian Иллюстрация Воннегута к эссе: он сам (повествователь) на реанимационной каталке Автор …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»